Воєнний стан суттєво змінив правила на ринку праці. Звичайні процедури, що стосуються прийняття на роботу та звільнення, зазнали доволі значних коригувань. Роботодавці зіткнулися з новими викликами, які їм диктує особливий правовий режим воєнного стану. Тепер кожне рішення роботодавця вимагає аналізу спеціального законодавства, запровадженого на цей особливий період. Розуміння цих нових правил є важливим як для бізнесу, так і для самих працівників зазначає військовий юрист.
Як воєнний стан вплинув на трудові відносини?
Усім відомо, що при введенні воєнного стану можливі обмеження прав та свобод громадян. Ці обмеження не оминули й сферу трудових відносин. Із прийняттям Закону України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”, ці обмеження стали конкретно врегульованими та чіткими. Також, із ухваленням цього Закону, окрім обмежень, з’явилася додаткова лібералізація, зокрема щодо процедури звільнення.
Одночасно, збереглися гарантії щодо вразливих категорій працівників, таких як:
- Особи з інвалідністю;
- Вагітні жінки;
- Матері, які самостійно займаються вихованням дитини.
Найсуттєвішими змінами для працівників стали зміни щодо: тривалості робочого часу, щотижневого відпочинку, щорічної відпустки, порядку її обчислення, відміна святкових та неробочих днів тощо.
Як повідомити військкомат про прийняття працівника?
Приймаючи нового працівника на роботу, роботодавцю слід ознайомитися з переліком дій, які йому необхідно вчинити для дотримання правил ведення військового обліку. Зокрема, ці правила містяться в Постанові Кабінету Міністрів України № 1487. Повідомлення до ТЦК та СП про прийняття на роботу нового працівника слід здійснювати щодо осіб, які відносяться до таких категорій населення:
- Призовники;
- Військовозобов’язані;
- Резервісти.
Приймаючи нового працівника на роботу, роботодавець зобов’язується повідомити ТЦК та СП про зміну облікових даних працівника, у зв’язку з прийняттям його на роботу. При цьому, повідомити необхідно у 7-денний строк з видання наказу про таке прийняття, а не з дати фактичного виходу працівника на роботу. Ця помилка є поширеною і може призвести до пропущення строків.
Форма повідомлення є визначеною вищенаведеним порядком і відправляється поштою до ТЦК та СП разом із супровідним листом.
Коли повідомляти військкомат про звільнення?
Обов’язки роботодавця у разі звільнення працівника є ідентичним до тих, які є при прийнятті працівників на роботу. Факт звільнення працівника також підлягає повідомленню у військкомати. Таке повідомлення повинно проводитися у такий самий 7-денний строк. Відлік строку варто починати не з останнього робочого дня працівника, а з моменту видання наказу про таке звільнення. Форма документу також збігається з тією, яка подається при повідомленні у зв’язку з прийняттям на роботу.
Що буде якщо не повідомити ТЦК про звільнення?
Неповідомлення ТЦК про зміну військово-облікових даних, у зв’язку зі звільненням працівника, чи прийняттям його на роботу, за своїм змістом є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Це передбачено статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Покаранням за це буде штраф у розмірі від 34 000 до 59 500 гривень. Штраф за вчинене правопорушення може бути накладений протягом 3-х місяців з дня виявлення, але не пізніше 1 року з моменту вчинення. Таким чином, вартість одної помилки сягає десятків тисяч гривень, що може значно ускладнити фінансове становище підприємства.
Робота з мобілізованими та заброньованими працівниками
Мобілізовані працівники. У разі взаємодії з мобілізованими працівниками, роботодавцям варто враховувати певні особливості, визначені чинним законодавством. Ці особливості, зокрема визначені Кодексом законів про працю. За працівниками, які проходять військову службу під час воєнного стану зберігається місце їх роботи та їх посада на підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форми власності та їх організаційної форми.
Проте, середній заробіток за працівниками не зберігається, оскільки вони перебувають на повному грошовому забезпеченні держави і, відповідно, отримують від неї грошові виплати, передбачені законодавством.
Ключовим є визначення моменту, з якого починають діяти гарантії. У постанові від 14 березня 2025 року по справі № 280/7366/23 Верховний Суд зазначив, що такі гарантії поширюються з дня фактичного зарахування його на військову службу, а не з дня вручення особі повістки чи з дня її явки до ТЦК.
Такі гарантії також поширюються на таких осіб:
- Які отримали поранення під час проходження служби та перебувають на лікуванні в медичних закладах;
- Визнаних безвісти зниклими.
Такі гарантії діють до дня, наступного за днем взяття таких осіб на облік в ТЦК та СП після їх звільнення з військової служби у зв’язку із:
- Закінченням лікування в медичних закладах, незалежно від строку лікування;
- Повернення з полону;
- Появи їх після визнання безвісно відсутніми;
- До дня оголошення таких осіб судом померлими.
Заброньовані працівники. Ще одним нововведенням в сфері трудових правовідносин у зв’язку з дією воєнного стану є процедура бронювання працівників, що є підставою для отримання відстрочки від мобілізації. Порядок бронювання визначений Постановою Кабінету Міністрів України № 76.
Підприємства, які визнані критично важливими і які мають можливість здійснювати бронювання своїх працівників, окрім вищевказаного, зобов’язані також подавати відповідні відомості Пенсійному фонду України у електронному вигляді.
Варто зауважити, що бронювання не є постійним статусом, а тому, з певних причин, підлягає анулюванню. Зокрема, однією з таких причин є звільнення працівника, незалежно від підстав такого звільнення. Після звільнення працівника, роботодавець зобов’язаний знову ж таки, повідомити ПФУ у порядку, зазначеному вище, та ТЦК та СП у загальному порядку, який поширюється для всіх підприємств, установ та організацій.
Заборони та ризики при звільненні під час воєнного стану
Хоча воєнний стан і запровадив певні зміни у сфері трудових правовідносин, але ризики при звільненні певних категорій працівників та заборони на звільнення осіб, які належать до цих категорій збереглися.
Зберігається фундаментальна заборона на звільнення вразливих категорій працівників, а саме:
- Вагітних жінок;
- Жінок, які мають дітей віком до трьох років;
- Одиноких матерів, при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю.
Єдиний випадок можливого звільнення цих категорій осіб це повна ліквідація підприємства, установи, організації.
Також, заборона на звільнення поширюється на мобілізованих працівників. За такими працівниками зберігається місце роботи та посада на підприємстві, в установі, організації.
Що стосується ризиків при звільненні працівника під час воєнного стану, варто врахувати наступне:
- Воєнний стан не є самостійною причиною для звільнення працівника. Верховний Суд у своїй постанові від 17 січня 2025 року у справі № 761/3896/23 зазначає, що дія воєнного стану ще не може свідчити (відсутність) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, а тому не може самостійно використовуватися як підстава для звільнення;
- Якщо роботодавець використовує нові підстави для звільнення, зокрема таку як неможливість забезпечення працівника роботою, визначеною трудовим договором, у зв’язку із знищенням (відсутністю) виробничих, організаційних та технічних умов, засобів виробництва або майна роботодавця внаслідок бойових дій, то роботодавець зобов’язаний мати вичерпну доказову базу, яка слугуватиме підтвердженням наявності цієї підстави, зокрема: акти ДСНС, висновки Торгово-промислової палати, докази неможливості переведення працівника тощо.
Недотримання вищенаведених застережень є найпоширенішими причинами визнання звільнення працівників незаконним. Як наслідок такого визнання, суд може зобов’язати роботодавця поновити працівника на роботі та виплатити йому плату за час вимушеного прогулу.
Щоб уникнути таких ситуацій, ми радимо звернутися до юриста за консультацією для правильного документального оформлення – юридична консультація та супровід можуть убезпечити вас від негативних наслідків. Фахівці ІНФЕРНО ДІДЖИТАЛ пропонують експертну підтримку з питань мобілізації та ведення військового обліку. Наша компетенція ґрунтується не лише на досконалому знанні законодавства, але й на багаторічному практичному досвіді.

