Щоб отримати статус біженця в Україні, іноземець або особа без громадянства повинні особисто звернутися із відповідною заявою до Державної міграційної служби України (ДМСУ). Заяву необхідно подати у встановлений термін після перетину кордону — зазвичай протягом трьох діб при законному в’їзді або негайно у разі незаконного перетину. Процедура включає подання заяви, надання необхідних документів, проходження дактилоскопії, розгляд справи комісією ДМСУ та, у разі позитивного рішення, оформлення посвідчення біженця, тому для консультації та виключення негативних рішень потрібен міграційний юрист для допомоги.
Україна навіть в умовах воєнного стану продовжує приймати біженців та осіб, які потребують додаткового захисту.
Це повʼязано з тим, що у 2002 році Україна приєдналася до Конвенції ООН 1951 року і Протоколу 1967 року.
Що таке статус біженця?
Статус біженця – це офіційне підтвердження, що людина потребує захисту в іншій державі через справжню загрозу для свого життя або свободи. Таке визнання дає можливість і право перебувати у безпечній країні та користуватися її захистом. Найчастіше мова статус біженця отримують через переслідування за політичними переконаннями, національністю, релігією або іншими ознаками, по яким людині небезпечно повертатися додому.
Отримати статус можна лише за межами своєї країни, якщо подати офіційну заяву в уповноважений орган держави перебування. У випадку позитивного рішення, біженець отримує можливість легально жити, користуватися медичною допомогою, соціальними послугами та поступово інтегруватися у нове середовище.
Яка різниця між біженцем і тимчасовим захистом?
Хоча багатьом здається, що статус біженця та тимчасовий захист мають багато спільного, але між ними є суттєві відмінності.
Статус біженця надається індивідуально для кожної людини, і тільки якщо вона доведе, що перебуває під загрозою переслідування у своїй країні. Це достатньо складна процедура і основою для неї є декілька міжнародних угод, зокрема Женевська конвенція 1951 року та Протокол 1967 року. Також при отриманні статусу біженця, людина може безстроково проживати в країні, яка надала статус.
Тимчасовий захист працює інакше – він вводиться державами одразу для великої групи людей, які змушені масово залишати країну через війну чи іншу кризу. Це колективний механізм, який не потребує доведення індивідуальних обставин. Отримати його можна практично одразу після перетину кордону, і він дає право на проживання, роботу, медичну допомогу, соціальну підтримку та навчання для дітей. Разом із цим, термін дії такого захисту обмежений і продовжується лише впродовж того часу, коли зберігаються причини його отримання.
- Визнання біженцем – це особи, які є не є громадянином України та через переслідування за ознаками раси, релігії, національності, належності до певної соціальної групи або політичних переконань не можуть повернутися до своєї країни походження та потребують захисту.
- Визнання особою, яка потребує додаткового захисту – це особи, які не можуть бути визнані біженцями, але потребують захисту через ризики, що загрожують їхньому життю, здоров’ю або свободі в разі повернення до країни походження (наприклад, через воєнні конфлікти, катування, загрози застосування смертної кари тощо).
- Визнання особою, яка потребує тимчасового захисту – цей статус надається у випадку масового прибуття людей з інших країн через зовнішні чинники (війни, природні катастрофи), що потребує тимчасового притулку в Україні.
Згідно із Законом, кожна категорія надає особам різні рівні правового захисту та соціальної допомоги. Всі заявники проходять процедуру перевірки та оцінки їхніх обставин, що здійснюється уповноваженими державними органами.
Критерії визначення статусу біженця
Часто особи звертаються за отримання статусу біженця з метою продовжити своє перебування на території України, адже подана заява на отримання статусу біженця чи особи, яка потребує захисту до моменту її розгляду перебування в Україні такого заявника буде легальним.
Порядок визнання особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту:
Основні положення процесу:
- Видача довідки про звернення за захистом: Після подання заяви орган міграційної служби видає заявнику довідку, яка підтверджує звернення за захистом в Україні, та реєструє заяву.
- Співбесіда: Протягом 15 робочих днів з моменту реєстрації заяви проводиться співбесіда із заявником. За результатами співбесіди та аналізу поданих документів міграційна служба приймає рішення про оформлення документів для розгляду справи щодо надання статусу або відмову в оформленні.
- Право на адвоката та перекладача: Заявник має право на участь адвоката у розгляді справи. Також, якщо заявник не володіє українською чи російською мовами, орган міграційної служби надає перекладача.
- Рішення про оформлення документів: Рішення про оформлення або відмову в оформленні документів базується на письмовому висновку працівника міграційної служби та оформлюється наказом керівника цього органу.
- Продовження строку дії довідки: У разі оформлення документів для розгляду питання щодо надання статусу біженця або додаткового захисту, строк дії довідки про звернення за захистом продовжується.
- Відмова у розгляді справи: Відмова може бути надана у випадку необґрунтованих заяв або зловживань, наприклад, коли заявник видає себе за іншу особу або подає повторну заяву без нових підстав.
- Оскарження відмови: У разі відмови заявник отримує письмове повідомлення з роз’ясненням причин відмови та порядку оскарження. Якщо особа не скористається правом на оскарження, орган міграційної служби вилучає довідку про звернення за захистом та повертає документи заявника.
- Розгляд заяви: Після оформлення документів для розгляду справи міграційна служба має два місяці на ухвалення рішення, яке може бути продовжено до трьох місяців за обґрунтованих причин. Після співбесід і аналізу документів міграційна служба готує письмовий висновок.
- Остаточне рішення: Остаточне рішення приймається спеціально уповноваженим центральним органом з питань міграції. Рішення може бути про визнання особи біженцем або про відмову в цьому статусі.
- Видача посвідчення: Якщо заявника визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, йому видається відповідне посвідчення, яке дає право на реєстрацію за місцем проживання в Україні.
Ця процедура забезпечує всебічний розгляд кожної справи, зокрема перевірку поданих фактів, що гарантує захист для тих, хто дійсно потребує притулку або додаткового захисту в Україні.
Коли втрачається статус біженця?
Статус біженця не є довічною гарантією і може бути припинений у випадках, коли обставини, через які він був наданий, зникають або виявляється, що описані громадянином обставини не є правдивими. Основні причини втрати статусу біженця наступні:
- Обставини у країні походження змінилися настільки, що повернення більше не становить небезпеки для життя чи свободи;
- Особа добровільно повернулася на постійне проживання до своєї країни;
- Було виявлено, що статус оформили на підставі неправдивих відомостей або підроблених документів;
- Біженець вчинив тяжкий злочин чи дії, що становлять загрозу для безпеки країни, яка його прийняла;
- Людина отримала громадянство України чи іншої держави та більше не потребує міжнародного захисту.
Таким чином, статус біженця зберігається лише до того часу, поки є реальна потреба в захисті, але якщо зловживати ним, порушувати закон або із самого початку подавати неправдиві відомості, то його можна втратити.
Не може бути визнана біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, особа:
- Яка вчинила злочин проти миру, воєнний злочин або злочин проти людства і людяності, як їх визначено у міжнародному праві;
- Яка вчинила злочин неполітичного характеру за межами України до прибуття в Україну з метою бути визнаною біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, якщо таке діяння відповідно до Кримінального кодексу України належить до тяжких або особливо тяжких злочинів;
- Яка винна у вчиненні дій, що суперечать меті та принципам Організації Об’єднаних Націй;
- Яка до прибуття в Україну була визнана в іншій країні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
- Яка до прибуття в Україну з наміром бути визнаною біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, перебувала в третій безпечній країні.
Які права має біженець в Україні?
Особа, яку визнано біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, має рівні з громадянами України права на:
- Пересування, вільний вибір місця проживання, вільне залишення території України, крім обмежень, встановлених законом;
- Працю;
- Провадження підприємницької діяльності, не забороненої законом;
- Охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування;
- Відпочинок;
- Освіту;
- Свободу світогляду і віросповідання;
- Володіння, користування і розпорядження своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності;
- Оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;
- Звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та ін.
Допомога міграційного юриста в отриманні статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту
Звертаючись до юриста з міграційного права Inferno Digital Law Company, ви забезпечуєте собі якісну консультацію, для розуміння вашої ситуації, та юридичну допомогу при отриманні статусу біженця, а в майбутньому громадянства України. Ми надаємо юридичні послуги у Львові та на території Україні.
Обирайте необхідну послугу, залишайте свої контакти та отримайте консультацію від міграційного юриста Inferno Digital Law Company.
Автор статті
Ярина Іващишин-Особа
Юрист
Буде корисно
Рекомендуємо також прочитати
Віза в Південну Корею для українців: правила в’їзду в Південну Корею
Зняття заборони на в’їзд в Україну: як оскаржити та зняти заборону
Віза до Туреччини: типи турецьких віз для українців